Диво сталося. Україна починає процес вступу до ЄС
Поки Володимир Путін виступав на тотально безглуздій «Прямій лінії» з російським народом, поки він оцінював «яйця пацана» – свого міністра сільського господарства Дмитра Патрушева (сина секретаря Радбезу РФ Миколи Патрушева), та зловтішався, що допомога Україні зменшується, лідери держав – членів ЄС ухвалили в Брюсселі доленосне для України рішення. Вони відкрили двері до ЄС, розпочавши безпосередні перемовини про вступ для України та Молдови. Крім того, надали Грузії статус країни – кандидата.
«Це конкретний сигнал надії для народів цих держав і для усього континенту», – зазначив президент Європейської Ради Шарль Мішель. Водночас президентка Європарламенту Роберта Мацола наголосила: «Для всіх, хто бореться за наші цінності. Для всіх, хто дивиться на Європу як на маяк надії. Ми виконали свої обіцянки. Ми творили історію. Тепер ми будемо писати майбутнє разом».
Це справді момент гордості для усієї Європи, яку Путін довгий час вважав абсолютно беззубою. Він думав, якщо США забаряться з наданням допомоги, якщо вони не зможуть допомогти Україні, то й Європа здасться під тиском Росії та відмовиться від України. Він прорахувався, до речі, як завжди.
Ставка Путіна була доволі проста – він бачив глав урядів Угорщини та Словаччини, Орбана та Фіцо, тими гравцями, які загальмують усі євроінтеграційні процеси для України. Який результат сьогоднішнього саміту? Як повідомив Шарль Мішель: «Жодна країна не виступила проти відповідного рішення, тому ми й оголосили про наше рішення вже сьогодні».
Віктор Орбан дійсно намагався блокувати процес поступу України до ЄС до останнього. Він довго відмовлявся від прямих переговорів з Києвом, спекулював на темі угорців Закарпаття, вимагав від Єврокомісії віддати йому десятки мільярдів заморожених грошей, які установа заблокувала через корупцію та проблеми з верховенством права в Угорщині.
Все вирішилося дуже просто, як це завжди буває у випадку з такими персонажами, як Віктор Орбан: Європейська комісія розблокувала частину коштів (10 млрд євро), а сам глава угорського уряду стикнувся зі значним тиском з боку своїх колег – лідерів ЄС. Під час брюссельського саміту не знайшлося жодного представника, який би підтримав угорця. Ба більше, усі лідери ключових держав Європи (Макрон, Шольц, Рютте, Туск) в перемовинах з Орбаном продемонстрували: якщо він піде проти рішення усіх держав Співдружності, у його уряду виникнуть реальні проблеми.
Попри те, що Орбан планує будувати реактори для угорської АЕС за російськими технологіями і на російські гроші, він все ж не ідіот і прекрасно розуміє: Путін не дасть йому й дещиці того, що може дати Угорщині Євросоюз. А коли він почув від одного з європейських лідерів: «Ми не вийдемо з цієї зали, поки не ухвалимо рішення», глава угорського уряду все зрозумів.
Врешті-решт, Орбан вирішив під час голосування за рішення про початок переговорів про вступ України та Молдови піти з зали, залишивши замість себе свого представника. Після він напише: «Угорщина не хоче брати участь у цьому поганому рішенні. Угорщина не змінює своєї позиції». Втім, ці слова угорського прем’єра вже нікого не хвилювали. Місія була виконана.
«Перемога України. Перемога всієї Європи. Перемога, яка мотивує, надихає та зміцнює… Вітаю кожного українця й українку. Вітаю і всю Молдову, і тебе, Має, особисто. Історію творять ті, хто не втомлюється боротися за свободу», – написав президент Зеленський у мережі X.
14-15 грудня Європейська рада має вирішити ще кілька важливих питань. Одне з ключових – виділення помочі Україні. Для початку – виділення 20 млрд євро на оборонні потреби, потім – 50 млрд євро на фінансову підтримку до 2027 року. Для останнього потрібно погодити зміни до бюджету ЄС. Ці гроші мають стати тою подушкою безпеки, яка допоможе Україні вистояти в наступні роки у боротьбі з Росією і втримати економіку та обороноздатність.
Путін розраховує на те, що Євросоюз не допоможе Україні, що вона взагалі залишиться без великої фінансової підтримки як США, так і Європи. Однак саме ЄС, а не Америка, за останній рік став ключовим донором України. Бо той слабкий Європейський Союз, яким його сприймає глава РФ, виявився готовим до протистояння – до різких, антагоністичних рішень і до формування єдиної політичної та оборонної системи, що буде здатна протидіяти Росії.
Чи справді Захід зменшує рівень допомоги, щоб змусити нас до переговорів?
Що далі? Початок довгого та тернистого шляху, коли Україна протягом років має гармонізувати своє законодавство із європейським. Київ має в майбутньому вирішити чимало важливих питань, які включені у 35 розділів (acquis communautaire). Це стосується і закупівель, і корпоративного права, монетарної політики, судочинства та правоохоронних органів, боротьби з корупцією тощо.
Багато чого залежить від нас, але не тільки. Євросоюз і сам перебуває в періоді історичного осмислення – періоду, коли він сам намагається визначити для себе, що він має змінити у своїй моделі, щоби прийняти до свого складу нових членів.
Але, це вже питання техніки. Головне, що Європейський Союз показав свою суб’єктність і продемонстрував Путіну те, що він найкраще розуміє – силу. Він дав зрозуміти главі РФ, що в перспективі програє він. І що Україну ніхто йому не віддасть.