Ехо справи Мазепи: що стоїть за проханням захистити бізнес від правоохоронців.

В кінці грудня 2024 року президент Володимир Зеленський зустрівся з представниками Ради з питань підтримки підприємництва. Однією з центральних тем, які обговорювалися під час цієї зустрічі, було ухвалення законопроекту, який має захистити бізнесменів від тиску з боку правоохоронців.

За місяць до цього засновник компанії Ajax Systems Олександр Конотопський повідомив, що розробку згаданого законопроекту ініціював великий бізнес. Документ є, не що інше, як реакція на гучний арешт бізнесмена Ігоря Мазепи на початку 2024 року.

Тоді правоохоронці хотіли посадити його на 12 років за справу багаторічної давності: нібито Мазепа з спільниками "привласнили" земельні ділянки водного фонду біля Київської ГЕС, на яких інвестбанкір зводив котеджні містечка. Після розголосу цієї історії його відпустили, але справа ще не закрита.

Бізнес-спільнота в Україні постійно стикається зі зловживаннями з боку правоохоронних органів, говорять у "Союзі українських підприємців", який підтримав ухвалення законопроекту до першого читання. Такої ж думки дотримується й сам Мазепа.

"На жаль, зараз ми спостерігаємо ситуацію, коли ніхто не застрахований від того, що через 10-15 років після законного придбання нерухомості до тебе можуть прийти прокурори і заявити, що ти її вкрали", - розповів інвестбанкір.

Зауваження до дій силовиків підтверджують і звіти Ради бізнес-омбудсмена. За три квартали 2024 року там отримали 922 скарги щодо зловживань з боку чиновників. Традиційними лідерами були звернення щодо дій податкових органів. За ними - правоохоронці, на яких скаржилися в 13% випадків.

Законопроект вже проголосували в першому читанні. Але представники антикорупційних громадських організацій (ОО) стверджують, що в поточній редакції запропоновані бізнесом зміни до Цивільного кодексу містять корупційні ризики, які дозволять чиновникам "легалізувати вкрадені" у держави земельні ділянки. Хто прав?

Десять років - і претензій немає

Головна ідея законопроекту зводиться до того, що майно або землю не можна буде стягнути у добросовісного набувача, якщо з моменту державної реєстрації права приватної власності на нього пройшло більше 10 років. Йдеться про нерухоме майно, яке до цього перебувало в державній або комунальній власності.

Аналогічний термін позовної давності на стягнення стосується державного або комунального майна, яке передали в приватну власність і для якого не вимагалася реєстрація угоди (наприклад, корисні копалини, тимчасові, некапітальні споруди на земельній ділянці, автомобільні дороги, магістральні трубопроводи, теплові мережі, мережі зв'язку та інші).

При цьому норми Цивільного кодексу продовжать діяти, тобто конфіскувати майно у добросовісного набувача не зможуть, якщо воно було передано через процедуру виконання судових рішень або за приватизацією.

Термін у 10 років, протягом якого держава або громада може стягнути майно, не переривається і не починає обчислюватися заново навіть якщо багато разів переходило від одного набувача до іншого. Так, наприклад, якщо майно або землю вивели з держвласності в 2000 році, то крайній термін позовної давності по ньому закінчився в 2010 році.

В той же час для об'єктів критичної або стратегічної інфраструктури, культурної спадщини або природно-заповідних зон вищезазначені норми не діють.

Що робити, якщо майно або землю все ж повернули державі або громаді? Законопроект пропонує в такому випадку зобов'язати владу компенсувати оціночну ринкову вартість добросовісному власнику через механізм "судового депозиту". Тобто держава або громада, після ухвалення судом конфіскації майна, перераховує на депозит кошти, які без окремого позову виплачують одразу екс-власнику.

Виконавчий директор "Союзу українських підприємців" Катерина Глазкова розповіла, що цей проект закону важливий з точки зору захисту прав бізнесу від зловживань правоохоронців, які можуть ставити під сумнів законність придбання або приватизації землі і використовувати це для тиску на бізнес.

"Незаконне відчуження землі з власності держави є проблемою, але не є провиною бізнесу. Адже відчужують ділянки чиновники. Ми за захист права власності - фундаментальної умови розвитку країни. Тому дуже важливо закріпити право добросовісного набувача", - додає Глазкова.

Вона вважає, що бізнес-спільноті важливо отримати чіткі норми і розвиватися далі у правовому полі. Інакше бізнес живе, ніби на "пороховій бочці" з постійним ризиком того, що в будь-який момент може виникнути небажаний інтерес з боку правоохоронців.

Так, наприклад, Київська обласна прокуратура в 2022 році намагалася через суд вилучити у володіння MacPaw земельну ділянку під Києвом, яку компанія отримала у власність кілька років до цього. Засновник MacPaw Олександр Косован стверджував, що позов прокуратури був поданий з "завідомо безпідставними позовними вимогами" і є інструментом тиску. В результаті Верховний Суд визнали компанію розпорядником ділянки.

Чи вирішить законопроект питання з тиском на бізнес? Генеральний директор Concord Capital Ігор Мазепа вважає, що все залежатиме від дотримання запропонованих норм правоохоронцями і застосування змін судами при ухваленні рішень.

"Як ми бачимо, наявність закону іноді не є перешкодою для правоохоронців у порушенні безпідставних кримінальних проваджень, що демонструє і мій кейс", - додав Мазепа.

Корупційні ризики

Голова громадської організації "Центр протидії корупції" Віталій Шабунин говорить, що активи, які не могли стати приватними за законом (наприклад, прибережні смуги або акваторії) часто переходять у приватну власність через нелегальні схеми. На його думку, цей законопроект узаконить такі випадки і фактично легалізує ці махінації.