"Київстар" виходить на міжнародну арену: що приховано за гучним розміщенням акцій на біржі в США.

Найбільший мобільний оператор України готується стати першою вітчизняною компанією, яка вийде на американську фондову біржу. Обравши не найкращий для цього час, материнська компанія "Київстару" Veon попередньо домовилася з інвестиційною фірмою Cohen Circle про розміщення акцій оператора на Nasdaq..

Однак процес цього виходу на біржу відрізнятиметься від класичного IPO. Замість розміщення акцій додаткової емісії, яке зазвичай проводиться для залучення додаткових коштів на розвиток бізнесу, фактично відбудеться продаж частки міжнародної групи Veon.

Вихід на біржу - це ризик для будь-якої компанії. Для "Київстару", активи та вся операційна діяльність якого зосереджені в країні, де триває найбільша війна в Європі за останні 70 років, цей крок може виглядати як божевілля.

Про це раніше говорили й представники мобільного оператора. Вони підкреслювали, що вихід на міжнародні ринки в умовах війни - занадто ризикована ідея. Незважаючи на те, що ситуація з безпекою в Україні суттєво не змінилася, настрої в компанії, здається, стали іншими.

У Veon стверджують, що перетворення "Київстару" на публічну компанію сприятиме зростанню інвестиційної привабливості всієї групи. Однак деталі цієї стратегії залишаються невідомими.

Як саме буде відбуватися вихід "Київстару" на американську фондову біржу Nasdaq і які ще можуть бути мотиви компанії, окрім залучення інвестицій?

Оновлено: у матеріал додані коментарі компанії Veon.

"Косвене" розміщення акцій

Вихід компанії на біржу, як правило, відбувається через первинне публічне розміщення акцій (IPO). Це процес, під час якого право власності на той чи інший бізнес оформляється на іноземну компанію, яка випускає акції та пропонує їх придбати широкому колу інвесторів.

Таким чином, основний власник бізнесу ділиться своєю часткою, а взамін отримує безкоштовні фінансові ресурси (з точки зору вартості обслуговування) для розвитку компанії. Широкій публіці такі історії залучення капіталу відомі з кінця "нульових", коли український бізнес розміщувався в Варшаві, Лондоні або Франкфурті.

Однак приватні компанії можуть розміститися і без дотримання класичної процедури IPO. Для цього існує механізм SPAC (Special Purpose Acquisition Company) - вихід завдяки "компанії спеціального призначення".

Саме через одну з них Veon планує вивести "Київстар" на фондову біржу Nasdaq у США. Щоб зрозуміти, як найбільший мобільний оператор України стане публічною компанією, варто пояснити, як працюють SPAC.

Історія кожної SPAC починається з IPO, відомого як blank-check IPO ("пустий чек"). Справа в тому, що інвестори, купуючи акції SPAC, фактично інвестують всліпу, сподіваючись, що керівництво компанії укладе вигідну угоду з перспективним приватним бізнесом.

Тому створення SPAC і залучення коштів через IPO вимагає від її керівників не тільки бездоганної репутації, але й часто відомого імені, яке допомагає збирати інвестиції.

Veon підписала протокол про наміри з інвесткомпанією Cohen Circle. У 2015 році її заснувала американська юристка та фінансистка Бетсі Коен разом зі своїм сином Деніелем. Cohen Circle спеціалізується на створенні та фінансуванні SPAC-компаній. Однією з них є Cohen Circle Acquisition Corp., яка торгується на Nasdaq і зосереджується на фінансуванні фінтех- і технологічних проектів і вже залучила понад 5 млрд доларів.

Відповідно до правил Комісії з цінних паперів і бірж США (SEC), акції SPAC розміщуються за фіксованою ціною - 10 доларів за акцію. Залучені кошти зберігаються в трастовому фонді. Після IPO SPAC має обмежений термін (зазвичай до двох років) для пошуку компанії, з якою можна буде укласти угоду про злиття.

Якщо протягом цього терміну угода не відбудеться, SPAC ліквідується, а зібрані кошти повертаються інвесторам. Також заборонено зливатися з компаніями, пов'язаними з менеджментом SPAC.

Для реалізації угоди про вихід "Київстара" на біржу повинна відбутися реструктуризація бізнесу Veon. Справа в тому, що зараз акціями українського мобільного оператора володіє компанія Veon Holdings, яка також є власником оператора Jazz (Пакистан), Banglalink (Бангладеш), Beeline (Казахстан) та Beeline (Узбекистан). Оскільки Veon виводить на біржу лише "Київстар", інші активи повинні бути виключені з Veon Holdings.

Після об'єднання останньої з Cohen Circle Acquisition Corp. материнська компанія Veon зберігатиме мажоритарний пакет акцій новоутвореної компанії (SPAC). Крім того, Veon продовжить володіти рядом дочірніх компаній "Київстару", а також окремими активами та зобов'язаннями (наприклад, сервіс "Хелсі").

Для чого "Київстару" ставати публічною компанією

У жовтні 2023 року президент "Київстару" Олександр Комаров в інтерв'ю Forbes заявив, що вихід оператора на будь-яку міжнародну біржу під час війни неможливий. Він вважав, що в умовах війни акції торгуватимуться "з величезним дисконтом".

Однак вже через рік генеральний директор Veon Каан Терзіоглу висловив кардинально протилежну думку, заявивши, що група розглядає можливість IPO "Київстару" в США у 2025 році.

Чому Veon обрала SPAC, а не класичне IPO? SPAC дозволяє компаніям швидше стати публічними та уникнути складного процесу оцінки та залучення капіталу через IPO, оскільки SPAC вже має кошти. Це скорочує час і зменшує невизначеність, але також може знижувати прозорість для інвесторів.

Слід зазначити, що лише частина (зазвичай близько 20%) акцій, які купує SPAC, відразу стає доступною для торгів на біржі. Інші акції, які залишаються у власності попередніх акціонерів, хоча й отримують статус публічних, можуть бути обмежені локап-періодом (період, протягом якого ін