Мікрохвильові печі проти дронів: як інженери розробляють електромагнітну зброю.

Історія створення мікрохвильової печі досить незвичайна: вона корінням йде в виробництво радарів під час найкровопролитнішого конфлікту в історії людства - Другої світової війни.

Принцип роботи радарів простий: система випромінює електромагнітні хвилі, які відбиваються від ворожих об'єктів і повертаються назад. Завдяки антені та кільком математичним формулам радіолокаційні станції здатні визначити місцезнаходження, напрямок руху та приблизний розмір об'єкта.

Потужність радарів на той момент була обмеженою, тому американським і британським інженерам була поставлена задача винайти пристрій, який здатен генерувати хвилі короткої довжини і значно більшої сили. Результатом стало винахід магнетрона.

Він змінив радіолокаційну розвідку і зробив її ефективнішою. Вже після Другої світової війни, під час випробувань, один з інженерів помітив, що хвилі розтопили в його кишені шоколадний батончик. Як виявилося, вони змушують молекули води рухатися і нагрівати їжу. Так з'явилася перша мікрохвильова піч.

80 років потому вже самі "мікрохвильовки" надихають інженерів на розробку нової зброї. Якщо мікрохвильова піч здатна спалити бутерброди, то чи може вона так само діяти на ворожі безпілотники чи навіть живу силу, якщо зробити електромагнітні хвилі достатньо потужними?

Відповідь на це питання шукають оборонні компанії по всьому світу.

Як працює мікрохвильова зброя

Малоймовірно, що зараз військові думали б про розробку лазерів або бойових мікрохвильовок, якби не поява дешевих безпілотників-камікадзе. Зазвичай повітряні цілі збивають дорогими зенітними ракетами, але в умовах тривалої війни їх не вистачить, адже дешеві безпілотники можна виробляти тисячами на місяць.

Ціна ударного дрона становить до 200 тис. доларів. У той же час вартість протиповітряної ракети для системи IRIS-T - понад 1 млн євро, а для ЗРК Patriot - близько 3 млн євро.

Оперувати безпілотниками можуть і не військові, а, наприклад, терористи. Яскравий приклад - єменські хусити, які запускають дешеві БПЛА по цивільним і військовим суднам у Червоному морі. Отже, розробка засобів захисту є викликом для всіх армій світу.

Зменшити розрив у вартості засобів нападу та захисту можна двома шляхами. Перший - розробити альтернативні засоби знищення повітряних цілей. Яскравий приклад - Україна почала використовувати зенітні FPV-дрони вартістю кілька сотень доларів за штуку.

Другий спосіб - розробити таку систему ППО, яка в принципі не вимагатиме жодних боєприпасів. Наука говорить, що це можливо. Йдеться про так зване зброю спрямованої енергії. Ідея полягає в тому, щоб пошкодити ціль електромагнітними хвилями. Це може бути спрямований промінь світла, тобто бойовий лазер, або ж сильне мікрохвильове випромінювання.

Сучасні моделі бойових лазерів при собівартості одного пострілу в кілька центів здатні за лічені секунди прожекти дірку в об'єкті на десятки кілометрів, виводячи з ладу його електроніку. Але існує безліч умовностей, які ускладнюють процес масового впровадження цієї технології в війська.

Лазер вимагає потужного джерела енергії, систему охолодження, навчений персонал для обслуговування. Погода повинна бути ясною, оскільки туман розсіює промінь. Таке озброєння одночасно може націлюватися лише на один об'єкт, а його розробка досить витратна навіть за мірками західних компаній.