"Наймасштабніша земельна афера в історії Києва". Як землі біля музею "Пирогова" потрапили до рук забудовників.

На південних околицях Києва розташований найбільший в Європі музей під відкритим небом - Національний музей народної архітектури та побуту в Пирогові. На його території встановлено 300 пам'ятників, найстаріший з яких датується 1587 роком.

Уявіть собі, що на фоні автентичних українських хат з’являються новобудови. На фоні закарпатської дерев'яної церкви - кондиціонери на вентильованих фасадах. Народні пісні на свята переплітаються з ревом автомобільних двигунів.

Такий сценарій міг стати реальністю ще десяток років тому. У 2007 році Київська міська рада виділила сотні гектарів полів і лісів навколо Пирогова та Феофанії під житлову забудову. Тоді міським головою був Леонід Черновецький, а секретарем Київради - найвідоміший представник його "молодої команди" Олесь Довгий.

Головними вигодонабувачами того рішення, як з’ясувалося згодом, стали бізнесмени Василь Хмельницький та Андрій Іванов. На той час партнери володіли активами в сферах нерухомості та енергетики, а також у банківській сфері: їм належали частки в компаніях "Київгаз", "Київводоканал", "Київенерго", "Київхліб", UDP, а також у банку "Хрещатик".

Рішення місцевих депутатів одразу викликало запитання щодо його законності у громади та правоохоронців. Проблема полягала в тому, що землю, яка була призначена для ведення сільського господарства, вивели з-під державної власності і віддали новим власникам під забудову абсолютно безкоштовно.

Прокурорам вдалося визнати недійсним рішення київських депутатів. Але бізнесмени не залишали надій забудувати величезні ділянки на околиці міста і намагалися через суди повернути собі це право. Частково їм це вдалося.

Хмельницький та Іванов залучили впливових партнерів і з новими силами розпочали черговий етап боротьби за цінні землі. Бізнесмени вже вклали в проект мільйони доларів і хочуть будь-якою ціною відбити витрати.

Студенти-лендлорди

У часи радянської окупації розміри Києва були значно меншими. Околиці міста, вільні від забудови та інфраструктури, віддали колгоспам для обробітку землі. Хотовський колгосп мав право постійного користування величезними масивами ділянок біля сіл Хотов і Пирогово.

З розпадом СРСР розпалися й колгоспи. У 1990-х роках на руїнах колгоспу "Хотовський" створили однойменне колективне сільськогосподарське підприємство (КСП). Частину ділянок розпайовували між селянами, частину - передали в комунальну власність громаді Києва. КСП "Хотовський" орендувало комунальні землі.

Згодом КСП реорганізували в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СГООО). Підприємство продовжувало займатися аграрним бізнесом, тому в 2004 році Київрада продовжила йому оренду земельних ділянок загальною площею 1 тис га на 25 років.

Через кілька років співвласники "Хотовського" несподівано вирішили відмовитися від значної частини орендованих земель. Нібито через високу ставку земельного податку. В цей же час Київська міська рада отримує прохання від студентських кооперативів допомогти з вирішенням житлового питання і передати їм, звичайним фізичним особам "з вулиці", частину земельних ділянок, які раніше обробляв "Хотовський", тільки під забудову.

Незважаючи на те, що співзасновниками кожного з цих кооперативів було небагато людей, Київрада не пошкодувала виділити їм десятки гектарів. Наприклад, житловий кооператив "Житлодар" отримав майже 100 га біля Феофанії, "Освитянин" - майже 110 га біля Пирогова, "Харчомашовець" - понад 100 га в Конча-Заспі, "Тарасовець" - 42 га на вулиці Академіка Заболотного.

Юрист "Київського екологічно-культурного центру" та активіст Олександр Дядюк називає засідання Київради 1 жовтня 2007 року "наймасштабнішою земельною аферою в Києві, реалізованою за один раз". Тоді депутати дочекалися пізньої ночі, коли громадськість і журналісти втомилися стежити за засіданням. Телевізійна трансляція не велась.

Директор аналітично-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко згадує, що в порядку денному сесії тоді анонсували 709 питань, з яких 644 - земельні. До 448 з них не було проектів рішень.

"Депутати голосували за проекти рішень лише за назвами, які з голосу зачитував секретар Київради Олесь Довгий", - писав Сергієнко в статті для "Дзеркала тижня".

За словами Дядюка, засновниками кооперативів були номінальні власники, студенти, які за винагороду 50-200 грн писали заяви на отримання землі та підписали нотаріально завірені довіреності на дії з землею. Як згодом відзначав колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, міліція опитала 118 студентів з 450, які брали участь у цій схемі. Вони зізналися у шахрайстві.

Бідний бізнесмен з багатим минулим

Співзасновником 9 з 17 житлово-будівельних кооперативів, які отримали в цілому понад 1500 га, був Костянтин Панченко. Він володів юридичною фірмою "Формула безпеки", якою керував екс-начальник Головного управління комунальної власності столиці та екс-депутат Київради Анатолій Чуб.

Чуб входив до складу наглядових рад кількох підприємств, які контролювали народний депутат Хмельницький та депутат Київради Іванов. Як відзначала колишня журналістка Тетя