Протягом майже трьох років великої війни Україна значно збільшила виробництво зброї, а "Укроборонпром" став частиною списку 50 провідних оборонних компаній світу за версією Defence News. Однак попит на західне озброєння залишається на високому рівні. Одним з основних постачальників є американська компанія Northrop Grumman.
Розвідувальні дрони RQ-4 Global Hawk над Чорним морем, фюзеляжі та системи РЕБ для F-16, артилерійські та танкові снаряди для ЗСУ, авіаносці та космічний телескоп James Webb, гармати M230LF та легендарний бомбардувальник B-2 Spirit – це лише частина величезного портфоліо компанії.
Починаючи свою діяльність у 1930-х, Northrop та Grumman спочатку працювали окремо, а в 1994 році об'єдналися. Це злиття швидко підняло компанію на новий рівень. Сьогодні Northrop Grumman працює в усіх сферах: у небі, на землі, в морі та в космосі.
Компанія посідає третє місце серед оборонних гігантів світу за доходами (39,3 млрд дол. у 2023 році) та вважається третьою силою серед "великої п’ятірки" найбільших підрядників Пентагону після Lockheed Martin та RTX.
Чому Northrop і Grumman вирішили об'єднатися і як це позначилося на їхньому майбутньому? Чим особливі літаки B-2 Spirit і яка нова модель їх замінить? Яке озброєння Northrop Grumman постачає Україні і які доходи від цього?
Шлях Northrop Grumman до статусу оборонного гіганта починається з двох видатних постатей аерокосмічної галузі США: Джека Нортропа та Лероя Груммана. Перший заснував фірму Northrop у 1939 році, привернувши увагу своїми інноваційними літаковими дизайнами. Грумман створив авіабудівну корпорацію Grumman у 1930 році.
Обидві компанії пережили значні трансформації, перш ніж об'єднатися у 1994 році, ставши одним із лідерів аерокосмічної та оборонної промисловості.
Як і для Lockheed Martin, Друга світова війна стала трансформаційним періодом для Northrop і Grumman. Легкі бомбардувальники N-3PB від Northrop підтримали британські ВПС, а P-61 Black Widow став першим нічним винищувачем.
Grumman стала синонімом морської авіації, постачаючи військово-морським силам США надійні і довговічні винищувачі F4F Wildcat і F6F Hellcat ("летючі кішки"). Це підтвердило репутацію компанії як виробника міцних літаків. Жодна інша фірма не отримувала такої кількості похвали від пілотів.
Попит на винищувачі під час війни спонукав обох виробників до швидких інновацій: у післявоєнний період як Northrop, так і Grumman почали досліджувати нові напрямки аерокосмічних та оборонних технологій.
Експерименти Нортропа призвели до створення у 1958 році крилатої міжконтинентальної ракети Snark. Ця ракета стала важливим етапом у гонці озброєнь під час Холодної війни, але у 1961 році, після розгортання новіших міжконтинентальних балістичних ракет, вона стала застарілою і була знята з озброєння.
Пізніше Northrop успішно реалізувала концепцію низької вартості життєвого циклу при розробці N-156 – легкого надзвукового реактивного винищувача, створеного для простоти обслуговування та економічності. Разом з T-38 Talon N-156 став навчально-тренувальним літаком ВПС США, а в модифікаціях F-5 Freedom Fighter і F-5E Tiger II продавався по всьому світу.
У той же час для Grumman став знаковим контракт на виробництво винищувача-перехоплювача з крилом змінної стрілоподібності F-14 Tomcat. Прийнятий на озброєння в 1973 році, "котик" став найдорожчим винищувачем Заходу. Літаки були експортовані до Ірану, де вони досі на озброєнні. F-14 Tomcat зняли з озброєння в США у 2006 році, замінивши їх на F/A-18 E/F Super Hornet.
Серед інших знакових військово-морських літаків Grumman того часу – маленький двомоторний штурмовик великої дальності A-6 Intruder (прийнятий на озброєння в 1963 році) та двомоторний E-2 Hawkeye (1964) – перший літак, розроблений для повітряної розвідки раннього попередження. У цивільній авіації Grumman представила в 1958 році двомоторний турбогвинтовий літак G-159 Gulfstream I, згодом перетворивши його на сімейство популярних бізнес-джетів.
Компанія також активно розвивалася в космічній сфері, проектуючи та будуючи місячні модулі Apollo Lunar Module, які доставляли астронав