Різдвяні забобони та прикмети
Різдво є не лише одним з найважливіших свят у християнській церковній традиції, але й одним з найшанованіших свят для українців. Саме тому воно обросло безліччю прикмет і забобонів, які передаються з покоління в покоління. УНН зібрав для вас найпоширеніші, а ось чи дотримуватися забобонів і вірити в прикмети - вирішувати вже вам.
У багатьох регіонах України вважалося, що першим, хто має зайти в дім на Різдво, повинен бути чоловік, бажано темноволосий, це обіцяло успіх у новому році.
Вважається, що в святвечір і в сам день Різдва не можна займатися роботою чи домашніми справами (окрім приготування святкової вечері). Проте багато хто вважає, що працювати з задоволенням, навіть у таке свято, не є гріхом.
Існує забобон, що разом із сміттям з дому на Різдво можна винести удачу або порядок у родині. Тому деякі надають перевагу не виносити сміття в ці святкові дні.
Ще одне застереження - не сваритися й не лаятися. Цей заборона стосується всіх церковних свят, а в народі вважають, що так можна накликати біду. Але загалом конфлікти і лайка і в звичайний день не лише не прикрашають людину, але й можуть завдати проблем.
На свята ми зазвичай любимо одягати красивий одяг, а наші предки вірили, що якщо надіти новий наряд, то це притягне до його власника достаток. Бажано, щоб одяг був світлим.
Наші предки не забували на Різдво і про худобу, яку також пригощали - це теж мало сприяти достатку. Чому б не побалувати домашніх улюбленців?
Різдвяні заборони:
- Не можна купатися;
- Не можна стригти волосся;
- Не можна переїжджати в новий дім;
- Різати худобу, полювати або рибалити;
- Не можна ходити на кладовище.
Також ледь не гріхом вважалося не спробувати всі страви на святковому столі. Багато хто вважає, що починати вечерю обов'язково потрібно з куті.
Водночас не забороняється на Різдво вживати алкоголь. Також не підпали під заборону церковні таїнства, такі як вінчання чи хрещення.
Доброю прикметою вважалося ходити в гості або приймати гостей.
Слід додати, що на Різдво (25 грудня) завершується 40-дневний піст, а значить, ті, хто постився, зможуть їсти м'ясо та інші продукти, які були заборонені. Важливо пам'ятати, що з посту потрібно виходити правильно і поступово - не слід відразу налягати на м'ясні страви.
Наші предки в святвечір могли нічого не їсти до самого вечора. Страви на Святвечір готувалися виключно пісні, і їх обов'язково повинно було бути 12. Для захисту від темних сил на кожен кут столу клали зубчик часнику. А накривати стіл потрібно до того, як на небі з'явиться перша зірка. Під стіл господар дому зазвичай кладе сіно - нагадування того, що Спаситель народився в яслах. На покутті ставили дідуха - символ предків, що прийшов до нас ще з дохристиянських часів.
Українці взагалі дуже поважно ставилися до предків, і на Святвечір обов'язково ставили на стіл тарілочку для них, в неї можна покласти кутю або, наприклад, яблука.
Вечеря за традицією повинна починатися з молитви, а день Різдва - з відвідування церкви. Після цього можна влаштувати святковий обід.