У публічних заявах представники Сполучених Штатів стверджують, що президент РФ Володимир Путін не досяг жодної зі своїх стратегічних цілей і що Україні необхідно досягнути успіху. Однак у кулуарних бесідах багато офіційних осіб Вашингтона ставлять питання, чи зможе Київ стримати наступ російських військ.
The Economist, посилаючись на неназваного представника США, пише, що зараз вже йдеться не про те, щоб завдати "фантастичного удару росіянам і змусити їх до переговорів", а, скоріше, про те, як утримати лінію фронту і зберегти Київ у сильній позиції для переговорів.
Саймон Дженкінс, автор публікації в The Guardian, пропонує президенту США Джо Байдену сприяти укладенню мирної угоди під час переговорів між Україною та Росією, не чекаючи на вступ на посаду новообраного Дональда Трампа. На думку автора, можливе повернення до провалених Мінських угод 2014 року та Стамбульських 2022-го, але реальної альтернативи поки немає.
Росія повинна прийняти певні зовнішні гарантії майбутньої безпеки Києва. Українське керівництво, у свою чергу, повинно визнати, що питання вступу до НАТО не стоїть, в той час як в РФ можуть погодитися на певні угоди Києва та ЄС, допускає автор.
Президент РФ Володимир Путін підбадьорений після саміту БРІКС, що відбувся в Казані — в заході взяли участь 36 країн, не пов'язаних із Заходом. Тепер російський лідер може піддатися спокусі і відкласти переговори, поки Трамп не займе свій пост у Білому домі.
Зараз Путін тримає Київ у напрузі, а в НАТО панує невизначеність. Джо Байден повинен спробувати закінчити хоча б одну з своїх війн, перш ніж піти. І, можливо, розпочати мирні переговори між Росією та Україною — відповідну угоду вдасться укласти до початку хаосу і невизначеності другої ери Трампа, вважає автор. Водночас, поки що немає жодних реальних механізмів для завершення бойових зіткнень, і кінець війни в найближчій перспективі виглядає малоймовірним.
У нещодавній публікації американського видання Foreign Affairs був викладений план припинення вогню, за яким Київ, зберігаючи незалежність, отримує ряд гарантій безпеки. В ідеалі такою гарантією безпеки для України стало б вступ до Альянсу. Але коаліція прихильників, серед яких і США, можливо, надасть лише запевнення в безпеці, якщо інші члени НАТО не захочуть прийняти Київ.
Захід, у свою чергу, міг би попросити Київ відмовитися від розробки ядерної зброї, представники НАТО також могли б прийняти країну з зобов'язанням не розміщувати військовий контингент на своїй території. За словами журналістів, така модель припинення вогню схожа на ситуацію на Кіпрі — де вже протягом 50 років зберігається мир. Критики цієї ідеї стверджують, що Росія не буде дотримуватися підписаних угод, а режим припинення вогню використає для перегрупування військ.
Автори The Economist у ще одній своїй статті висловлювали думку, що президент США Джо Байден міг би заявити: Україну слід прийняти в НАТО вже зараз, хоч і з деякими застереженнями. Прецеденти в історії вже були. Так, ФРН вступила в НАТО в 1955 році без гарантій безпеки щодо територій ГДР. Норвегія в 1949 році була прийнята в НАТО за умови, що війська Альянсу в мирний час на її території розміщуватися не будуть.
Радник глави ОП Михайло Подоляк заявляв, що при подібних сценаріях мирних переговорів, коли вступ до НАТО передбачається по частинах, не враховуються долі мільйонів українських громадян, які виживають в окупації. Представник ОП також зазначив, що ФРН 9 травня 1955 року була прийнята в НАТО, але перед цим Німеччина почала Другу світову війну, тому й опинилася розділеною. Україна ж веде оборонну війну.
Одна з ідей, викладена в плані перемоги президента Володимира Зеленського та розрахована на повернення в Білий дім Дональда Трампа, полягала в тому, що після війни деякі американські війська в Європі могли б замінити українські сили. Друга пропозиція — Київ може поділитися природними ресурсами із західними партнерами.
Представники українського бізнесу ведуть бесіди з урядом і пропонують Трампу, по суті, вибрати, хто може вести бізнес в Україні.
Один із учасників дискусії заявив, що це можуть бути всі, крім Китаю. Українська промисловість залежна від китайських технологій і комплектуючих і могла б перейти на американські технології, залучаючи більше західних інвестицій. Ця ідея все ще на ранній стадії розвитку, але деякі представники ОП вважають, що це може знайти відгук у Трампа.
Київ близький до того, щоб отримати додаткову допомогу від ЄС та організувати три нові ініціативи за участю європейських виробників зброї, про що повідомила перший віце-прем'єр Юлія Свириденко. За її словами, п’ять спільних підприємств за участю західних виробників зброї вже працюють, серед них компанії з Німеччини та Литви. Кілька компаній відкрили офіси в Україні.
"У нас три угоди з європейськими компаніями на фінальній стадії", — зазначила Свириденко в інтерв'ю Reuters.
Такі компанії, як британська BAE Systems, франко-німецька KDNS, оборонно-аерокосмічна компанія Babcock і MyDefence, яка спеціалізується на технологіях боротьби з дронами, спільно з українськими виробниками відкрили офіси в українських містах. Німецька зброярська компанія Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft будує центр з обслуговування в Україні.
На сектор виробництва зброї в Україні припадало 1,8% українського ВВП у першій половині 2024 року, для порівняння, у 2021 році цей показник становив 0,3%.
На фоні невизначеності з подальшою військовою допомогою Україна намагається переорієнтувати вектор на європейських постачальників.
Польща, у свою чергу, запасає боєприпаси. Уряд країни анонсував законопроект, покликаний виділити 3 млрд злотих (приблизно 750 млн доларів) і збільшити виробництво крупнокалі