Ну що ж. Блекаут в Одесі потроху відчувається. Там дали комусь на дві години світло, тут на чотири. Лунають знайомі крики — "А чого через дорогу світло є, а в нас немає?". Темрява, холод і відсутність мобільного зв'язку навіть людей, які вішають на стіну образок з Бандерою, перетворюють на спадкових пролетарів, які прагнуть соціальної справедливості. Тому що — щастя для всіх даром і нехай ніхто не піде ображеним.
У сенсі, х…во має бути всім однаково.
Оптика — річ. Зарядні станції працюють добу, а потім їх возять з дому в офіс заряджати. Без води погано, без тепла холодно. А один із знайомих помітив, як йому стало добре, коли він сходив у "Сільпо" за кип'ятком і заодно намутив там кави. Щастя — ось воно. Чайник з кип'ятком. І гаряча американа з молоком за 25 гривень. Ніякого "Джек Деніелса" і п'ятої плойки не треба. Зміна життєвих цінностей в умовах, коли над головою пролітають "Іскандери" та "Мопеди".
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.