Нацгвардійці 67 днів утримували позиції в оточенні та розгромили штурмовий загін ЗС РФ (відео)

Вісім бійців батальйону "Свобода" 4-ї бригади Нацгвардії "Рубеж" протягом 67 днів тримали оборону опорного пункту поблизу села Спирне на Северському напрямку. Останні три тижні вони боролися, перебуваючи в повному оточенні. Деталями військові поділилися в інтерв'ю на каналі "Бутусов Плюс", опублікованому 17 листопада.

Командир батальйону "Свобода" Петро Кузик пояснив, що дві позиції перейшли в формат особливих. ЗС РФ активізувалися в наступі, "продавили сусідів", і ті з різних причин були змушені відступити.

"Треба було перебудовувати систему оборони, по суті ще один додався периметр такий же, як ми обороняли, ще довелося закривати його," — підкреслив він.

Командир прийняв рішення залишити позиції в сірій зоні, а потім вони опинилися в оточенні. Бійці та керівник позиції розуміли, що важливо триматися, адже вони прикривали собою "добру частину підрозділу".

На позиції керував бійцями 25-річний командир взводу старший лейтенант Владислав Стоцький. Після закінчення академії Нацгвардії він був розподілений на посаду заступника командира роти по роботі з особовим складом, але сам попросився "на нуль", погодившись на більш низьку посаду.

Стоцький згадав, як ховався з підлеглими в бліндажі після бою, щоб переждати добу і вранці виходити. Четверо захисників отримали додаткову їжу, яку їм доставили дроном. Вранці командир запитав дозволу на вихід, але отримав відмову.

Нацгвардієць зібрав зброю, гранати, розтяжки і бензин. Він готувався захищати позицію сам, але 17 серпня отримав наказ відходити на "Пінчер". До його приходу бійці там просиділи 50 днів без зв'язку, але Стоцький все налагодив. Так сталося, що після 37 днів у сховищі під обстрілами командир вийшов виконувати бойове завдання на іншій позиції.

На відстані 300 метрів з обох боків був ворог, а з іншого боку — міноване поле. Захисники повинні були діяти максимально приховано, а висота бліндажа дозволяла стояти в повний зріст хіба що на колінах. На поверхню практично не виходили, тільки в бойових цілях. Батальйон підтримував позицію дронами та вогневими засобами, йшла боротьба за виживання.

16 вересня в бік "Пінчера" висунувся російський штурмовий загін. Ворожий танк наблизився до бліндажа на відстань 10 метрів. Зупинити танк Стоцькому не вдалося, але згодом він зрозумів, що якби і влучив — техніка розвернула б дуло і легко знищила ненадійну насип з землі.

Кузик пояснив, що рухалася колона техніки: попереду йшли два танки, а позаду — п’ять броньованих машин з піхотою. Перший танк зупинили міни, протитанкова система і FPV-дрони. Другий танк підірвався на міні, після чого екіпаж вискочив і почав відступати.

Однак броньовані машини об'їхали танки та продовжили рух у напрямку українських позицій. З машин десантувався цілий штурмовий взвод, і ворожа піхота почала рухатися до "Пінчера".

Старший солдат Роман Омеляненко згадав, як побачив окупантів зліва і справа і відкрив вогонь з автомата. Також у ворожих бійців летіли гранати. Стоцький розповів, що вийти не міг, бо не знав, де захопники, і стріляв хаотично. Загиблий побратим дивом закрив собою останню діру, через яку в бліндаж до захисників могли закинути гранату.

Командир робив усе, щоб окупанти не змогли зайти всередину. Він розумів, що затишшя принесло б для всіх загибель. Після бою дозвіл на вихід дали, але забрати захисників технікою було занадто ризиковано. Тому виводили групою по одному, першим з "Пінчера" відправили пораненого.

Кузик повідомив, що зусиллями нацгвардійців, які тримали позицію в оточенні, ЗС РФ втратили приблизно 50 солдатів та 6 одиниць техніки. Усі троє бійців представлені командиром до вищої нагороди Героя України. Тіло Олександра Хомяка, який загинув у ближньому бою та рятував побратимів навіть після смерті, винести з оточення не змогли.

Нагадаємо, 81-а аеромобільна бригада ЗСУ продемонструвала роботу американського ручного протитанкового гранатомета M141 Bunker Defeat Munition на Северському напрямку.

33-тя окрема механізована бригада ЗСУ спільно з іншими підрозділами відбила масовану атаку ворога на Курахівському напрямку. У бою відзначився основний бойовий танк Leopard 2A4.