Підводна війна в Балтійському морі: чому Росія знищує критичну інфраструктуру країн ЄС та НАТО?

У більшості випадків слідчі підозрюють умисні дії росіян. Останні зазвичай все заперечують: "Спробуйте доведіть".

Чому Кремль може бути причетний до диверсій у Балтійському морі? Які існують ризики збільшення кількості диверсій та як протистояти гібридній агресії?

Диверсії в Балтійському морі

З початку великої війни у водах Балтійського моря сталося чотири резонансні інциденти з критичною інфраструктурою країн НАТО та Європейського Союзу.

Перший інцидент стався в жовтні 2023 року: були пошкоджені газогін Baltic Сonnector та кабель передачі даних, які з'єднують Естонію та Фінляндію через Фінську затоку. Основна версія Національного бюро розслідувань Фінляндії – причетність китайського судна Newnew Polar Bear. Саме його якорем, який згодом витягли з морського дна, були завдані пошкодження. Це справа досі розслідується.

Тоді надзвичайну ситуацію вважали випадковістю, адже це був перший такий випадок. Але в листопаді 2024 року все повторилося. Китайське судно Yi Peng 3, яке 15 листопада вийшло з російського порту Усть-Луга, перерізало два кабелі зв’язку: між Швецією та Литвою і між Німеччиною та Фінляндією.

Слідчі шведської поліції вважають, що капітан судна, яке тягнув якір дном моря понад 160 км, міг діяти за вказівкою російських спецслужб. Серед екіпажу також були громадяни РФ. "Це насторожило всіх у регіоні. Потрібно віддати належне: Військово-морські сили оперативно затримали судно. Слідчі дії тривають", – зазначає президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар.

Навіть у цьому випадку дехто вважав новий інцидент випадковістю. Коли ж 25 грудня все повторилося втретє, цього разу з силовим електрокабелем EstLink 2 між Естонією та Фінляндією, всі зрозуміли: це не випадковість. Ремонт кабелю потужністю 650 МВт триватиме понад сім місяців – щонайменше до кінця липня.

Проте й цей випадок не став останнім. Наприкінці січня 2025 року постраждав підводний кабель зв'язку, що з'єднує Латвію та Швецію. Кабель пошкодило чергове китайське судно Vezhen, яке також вийшло з російського порту Усть-Луга.

Судновласник підтвердив, що саме його танкер винен в інциденті, але запевнив, що це сталося ненавмисно. Мовляв, один з кількатонних якорів упав на дно через сильний вітер і зачепив оптоволокно. Судно затримали і направили в територіальні води Швеції для розслідування.

Шукай, кому вигідно

Багато слідчих органів та євросоюзівських політиків висловлювали припущення про можливу причетність Росії до зазначених диверсій.

"Не варто сумніватися, хто це зробив. Звісно, розслідування триватимуть, це буде тривалий процес. У деяких людей можуть виникнути сумніви: це умисна диверсія чи випадковість? Росіяни в притаманній їм манері кажуть: "А ви доведіть".

Це насторожило багатьох відповідальних осіб у ЄС і НАТО, були проведені консультації. Ці замасковані дії Кремля можна вважати попередженням для країн регіону, ЄС та НАТО, що це лише поодинокі випадки розриву комунікацій, а може бути гірше. Уявіть собі, коли такі дії стануть масовими", – зазначає Гончар.

Він припускає, що це може бути специфічний вид співпраці між Росією та Китаєм.

"Я залишаю певний відсоток імовірності, що росіяни використовують китайців "у темну", оскільки ту чи іншу дію здійснює не власник судна, а члени екіпажу. На цих суднах часто працюють росіяни, і не рядові матроси, а капітани чи старпоми. Тому це може бути певна співпраця, де кожен виконує свою роль", – додає експерт.

Під час однієї з пресконференцій журналісти запитали очільника Кремля Владіміра Путіна про можливу причетність Москви до диверсій у Балтійському морі, на що російський правитель відповів, що це "чушь собачья".

"Там могли бути які завгодно причини… Там, технологічні… Могли зачепити гаком, я не знаю, там… Міг бути землетрус, буває рідко, але буває. Якийсь зсув… Я не знаю, хай розслідують", – виправдовувався Путін.

Чому саме Балтика і хто наступний

Велику частину експорту нафти та нафтопродуктів Росія здійснює через свої термінали в Чорному та Балтійському морях.

Щодо Чорного моря, росіяни турбуються менше, оскільки там у них є, хоч і часом непередбачуваний, але загалом стабільний союзник – президент Туреччини Реджеп Ердоган.

<