Арешт генералів: правосуддя чи показова порка?
Недавній арешт генералів, які відповідали за оборону Харківщини, викликає серйозні питання.
По-перше, сподіваюся, в Україні все ще діє презумпція невинуватості, яка чітко говорить, що особа вважається невинною у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, поки її провина не буде доведена в законному порядку і підтверджена обвинувальним вироком суду!
По-друге, навіть якщо слідство має підстави для обвинувачень, варто згадати, що обвинувачені майже рік співпрацювали зі слідством, не ховалися, не створювали перешкод і не впливали на свідків.
Чому ж саме зараз змінили міру запобіжного заходу на утримання під вартою? Виглядає так, що це рішення має не юридичний, а показовий характер.
Але є ще більш серйозний аспект: хто судить військових у воюючій країні? Люди, які бачили війну лише в смартфоні? Судді, які розглядають цю справу після інших загально кримінальних справ? Це недопустимо. Військових повинні судити лише військові! Це стандарт будь-якої цивілізованої армії.
І ось головне питання: за три роки повномасштабної війни чому досі не створено військову поліцію та повноцінну систему військової юстиції? Чому військові, які ризикують життям за країну, не мають гарантій справедливого розгляду своїх справ саме тими, хто розуміє реалії війни?
Це не просто про генералів. Це про систему.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.