Волинська єпархія пояснила, чому на стінах луцького собору зображені бізнесмени (фото, відео).

На стінах Кафедрального собору Святій Трійці в Луцьку нещодавно під час реставрації з'явилися фрески з зображеннями місцевих бізнесменів, що викликало подив у лучан. У Волинській єпархії Православної Церкви України пояснили, що традиція прикрашати інтер'єри храмів портретами найбільших меценатів — ктиторів — існує з часів Візантії. Проте, враховуючи негативну реакцію громадськості, ктиторів Кафедрального собору Святій Трійці в Луцьку вшанують іншим способом, заявила прес-служба єпархії.

В єпархії пояснили, що ктиторами, або титарями, називали церковних старост, які займалися благоустроєм соборів, а також заможних осіб, на чиї кошти будували, реставрували або прикрашали храми та монастирі. Їх портрети за історичною традицією зображують на стінах храму на знак вдячності за внесок. Така практика була поширена у Візантії, а також у Болгарії, Сербії та на Русі-Україні. Так, портрети Богдана Хмельницького можна побачити на Троїцькій надвратній церкві Києво-Печерської лаври, а на стіні Успенського собору зображені князі Острозькі та Іван Мазепа, зазначається в повідомленні.

"Щоб не викликати замішання у світогляді віруючих, форма шанування жертводавців змінена", — заявили у Волинській єпархії ПЦУ, коментуючи суспільний резонанс через портрети підприємців у луцькому храмі.

Фрески з бізнесменами в Луцьку — що відомо

Про те, що на стінах собору Святій Трійці в Луцьку намалювали фрески з місцевими бізнесменами, повідомив 1 листопада онлайн-журнал misto.media. Зазначалося, що на портретах впізнали луцьких бізнесменів-будівельників Віктора Чернуху та Леонтія Іванишина, власника агропідприємства "Вілія" Євгена Дудку та інших підприємців. Також видання зазначало, що на одній з наданих читачами фотографій була фреска з зображенням Ігоря Палиці, проте наразі такого портрета в храмі немає.

Іконописець Юрій Гетьманчук розповів журналістам, що деякі фрески через неоднозначну реакцію городян довелося переробити.

Нагадаємо також, 4 листопада ЗМІ писали, що церкви почали експериментувати з ІІ-священниками. Зазначалося, що за допомогою штучного інтелекту релігійні організації прагнуть надавати віруючим цілодобову підтримку та залучати до віри більше молоді.